Вибухозахищені світильники

Для чого потрібні вибухозахищені світильники

На підприємствах нафтогазової, хімічної, гірничодобувної та харчової промисловості в повітрі можуть накопичуватися вибухонебезпечні гази, пари або пил. Звичайний електричний прилад у такому середовищі може спровокувати вибух або пожежу. Вибухозахищені світильники конструктивно виключають цю можливість: іскра або дуга не виходить назовні, а поверхня корпусу не нагрівається понад допустиму температуру.

Використання невідповідного освітлення у вибухонебезпечних зонах є грубим порушенням вимог безпеки та може призвести до техногенних катастроф. Монтаж будь-якого електрообладнання у зонах Ex регламентується ДСТУ EN 60079-14 та правилами улаштування електроустановок (ПУЕ-2017).

Класифікація вибухозахисту: зони та маркування

Зони вибухонебезпеки (для газів і парів)

• Зона 0 — вибухонебезпечна газова суміш присутня постійно або довготривало (внутрішній простір резервуарів, трубопроводів).
• Зона 1 — вибухонебезпечна суміш може утворюватись при нормальній роботі (насосні станції, компресорні, люки резервуарів).
• Зона 2 — вибухонебезпечна суміш виникає лише при аварії або несправності (більшість виробничих приміщень з ЛЗР).

Зони вибухонебезпеки (для пилу)

• Зона 20 — вибухонебезпечна хмара пилу присутня постійно (внутрішній простір силосів, бункерів).
• Зона 21 — пилова хмара може утворюватись при нормальній роботі (поверхня пилоконвеєрів, сушарок).
• Зона 22 — лише при аварії (приміщення навколо обладнання з пилом).

Типи вибухозахисту: розшифрування маркування

Газові групи та температурні класи

Маркування містить також газову групу та температурний клас — два ключові параметри для вибору правильного вибухозахищеного світильника:

Газові групи (підгрупи IEC)

Температурні класи

Правило вибору: температурний клас світильника має бути не нижчий, ніж вимагає присутня речовина. Наприклад, для бензину (T3) підходять T3, T4, T5, T6, але не T1 чи T2.

Де застосовують вибухозахищені світильники

• Нафтогазові об'єкти — бурові платформи, НПЗ, нафтобази, насосні станції, компресорні (зони 1–2, IIA–IIB).
• Хімічні підприємства — реакторні зали, цехи синтезу, склади хімічних реагентів (зони 1–2, IIB–IIC).
• Шахти та гірничодобувна промисловість — підземні виробки, де присутній метан; маркування «M» за ДСТУ EN 60079-0.
• Фарбувальні та лакувальні цехи — розчинники та фарби виділяють пари ЛЗР (зона 1–2, IIA–IIB, T3–T4).
• Склади ЛЗР та ПММ — паливо, мастила, розчинники (зона 2, IIA, T3).
• Зернові елеватори та млини — зернеподібний пил вибухає не гірше за газ (зони 21–22, пилова група St1).
• Деревообробні підприємства — деревний пил у повітрі; зони 21–22.
• Фармацевтичні виробництва — тонкодисперсні порошки, розчинники (зони 1–2 та 21–22 залежно від процесу).

Варіанти підключення та кріплення

Конструктивно вибухозахищені світильники відрізняються від звичайних посиленими кабельними введеннями — усі клемні коробки та сальники мають власну вибухозахисну конструкцію:

• Індивідуальне підключення — окремий кабель до кожного світильника від розподільного щита або коробки.
• Транзитне (наскрізне) підключення — кілька світильників з'єднуються послідовно через вхідний і вихідний кабельний ввід. Значно скорочує витрату кабелю при освітленні довгих галерей і виробничих ліній.

Типи кріплення:

• Кронштейн — настінний або стельовий монтаж; жорстке кріплення без вібрації.
• Різьбова труба 3/4" — стандартний різьбовий ввід для кріплення на газопровідній або електричній трубі.
• Рим-болт (підвісний) — для підвішування на тросі або ланцюзі зі збереженням рухомості.

Часті питання